образливо
ОБРА́ЗЛИВО.
Присл. до обра́зливий.
Лається боцман Смола не образливо, морськими словами (Д. Ткач);
– Потурай їм! Вони всі одним миром мазані, – образливо одказала Марина (Панас Мирний);
Нічого не відповів наймит, тільки на душі стало гірко й образливо (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- образливо — обра́зливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- образливо — Присл. до образливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- образливо — ОБРА́ЗЛИВО. Присл. до обра́зливий 1. Лається боцман Смола не образливо, морськими словами (Ткач, Жди.., 1959, 5); — Потурай їм! Вони всі одним миром мазані, — образливо одказала Марина (Мирний, III, 1954, 177); Нічого не відповів наймит... Словник української мови в 11 томах
- образливо — Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64. Словник української мови Грінченка