1. Словник української мови у 20 томах

образливість

ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. обра́зливий.

– Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, – зимно відмовив Гордій (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. образливість — обра́зливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. образливість — [образлиев'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. образливість — -вості, ж. Абстр. ім. до образливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. образливість — ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до обра́зливий. — Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, — зимно відмовив Гордій (Гр., II, 1963. 51). Словник української мови в 11 томах
  5. образливість — Образли́вість, -вости ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость. Словник української мови Грінченка