образливість
Образли́вість, -вости
ж.
1) Оскорбительность.
2) Обидчивость.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- образливість — обра́зливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- образливість — [образлиев'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- образливість — -вості, ж. Абстр. ім. до образливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- образливість — ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до обра́зливий. — Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, — зимно відмовив Гордій (Гр., II, 1963. 51). Словник української мови в 11 томах
- образливість — ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обра́зливий. – Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, – зимно відмовив Гордій (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах