1. Орфоепічний словник української мови

образливість

обра́зливість

[образлиев'іс'т']

-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. образливість — обра́зливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. образливість — -вості, ж. Абстр. ім. до образливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. образливість — ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до обра́зливий. — Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, — зимно відмовив Гордій (Гр., II, 1963. 51). Словник української мови в 11 томах
  4. образливість — ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обра́зливий. – Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, – зимно відмовив Гордій (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  5. образливість — Образли́вість, -вости ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость. Словник української мови Грінченка