1. Орфоепічний словник української мови

образитися

обра́зитися

[образиетиес'а]

-ажус'а, -зиес':а, -зиец':а, -з'ац':а; нак. -аз'с'а, -аз'теис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. образитися — обра́зитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. образитися — надути (закопилити) губи (губки), розм., жарт.; надутися як (мов, наче і т. ін.) [той] сич (індик) [перед смертю], зневажл.; (дуже образитися) полізти (вдаритися, упасти) в амбіцію; ударитися в образу. – Не дратуйте, Я ж чула!... Словник фразеологічних синонімів
  3. образитися — див. ображатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. образитися — ОБРА́ЗИТИСЯ див. обража́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. образитися — ОБРА́ЗИТИСЯ див. обража́тися. Словник української мови у 20 томах
  6. образитися — ОБРАЖА́ТИСЯ (відчути образу, мати до когось почуття гіркоти, досади, викликані його словами, поведінкою), ВРАЖА́ТИСЯ (УРАЖА́ТИСЯ), ОБИЖА́ТИСЯ розм., ЗОБИДЖА́ТИСЯ (ЗОБИЖА́ТИСЯ) розм., КРИ́ВДИТИСЯ розм., ДУ́ТИСЯ на кого, що, розм. Словник синонімів української мови
  7. образитися — Ображатися, -жаюся, -єшся сов. в. образитися, -жуся, -зишся, гл. Оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидѣться. Словник української мови Грінченка