обрезкнути
ОБРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш. Док. до бре́зкнути.
Пан Горленко помітно подався за рік: він якось обважнів, обрезк (Тулуб, Людолови, II, 1957, 7);
З якогось часу він став наживати тіла, обрезк, став важкий (Сенч., На Бат. горі, 1960, 247).
Словник української мови (СУМ-11)