обривочок

ОБРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш. до обри́вок 1.

Іде наш циган, коли це назустріч йому чоловік веде собаку на обривочку (Україна.., І, 1960, 180).

Значення в інших словниках

1. обривочок — обри́вочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обривочок — -чка, ч. Зменш. до обривок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обривочок — ОБРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш. до обри́вок 1. Іде наш циган, коли це назустріч йому чоловік веде собаку на обривочку (з переказу).  Словник української мови у 20 томах