обрисовувати

ОБРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИСУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Обводити довкола лінією; окреслювати.

У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім’ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (Курс мат. анал., II, 1956, 99).

2. Виразно виділяти на фоні чого-небудь.

Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло, майже музикальною лінією виписувала точений носик (Вол., Місячне срібло, 1961, 125).

3. перен. Давати характеристику кому-, чому-небудь; змальовувати, описувати.

Пісня сама доволі виразно показує його вдачу і поступки, обрисовує нам наглядно його положення (Фр., XVI, 1955, 91);

Свирид Яковлевич все повніше і повніше в розмовах обрисовував образ свого товариша (Стельмах, На.. землі, 1949, 76).

Значення в інших словниках

1. обрисовувати — обрисо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обрисовувати — -ую, -уєш, недок., обрисувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Обводити довкола лінією; окреслювати. 2》 Чітко вирізняти на тлі чого-небудь. 3》 перен. Давати характеристику кому-, чому-небудь; змальовувати, описувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрисовувати — ОБРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИСУВА́ТИ, ую, уєш, док. 1. що. Обводити довкола лінією; окреслювати. У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім'ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (з наук. літ.). 2. кого, що.  Словник української мови у 20 томах
4. обрисовувати — ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови