обрисовувати
ОБРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИСУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Обводити довкола лінією; окреслювати.
У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім’ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (Курс мат. анал., II, 1956, 99).
2. Виразно виділяти на фоні чого-небудь.
Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло, майже музикальною лінією виписувала точений носик (Вол., Місячне срібло, 1961, 125).
3. перен. Давати характеристику кому-, чому-небудь; змальовувати, описувати.
Пісня сама доволі виразно показує його вдачу і поступки, обрисовує нам наглядно його положення (Фр., XVI, 1955, 91);
Свирид Яковлевич все повніше і повніше в розмовах обрисовував образ свого товариша (Стельмах, На.. землі, 1949, 76).
Значення в інших словниках
- обрисовувати — обрисо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обрисовувати — -ую, -уєш, недок., обрисувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Обводити довкола лінією; окреслювати. 2》 Чітко вирізняти на тлі чого-небудь. 3》 перен. Давати характеристику кому-, чому-небудь; змальовувати, описувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрисовувати — ОБРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИСУВА́ТИ, ую, уєш, док. 1. що. Обводити довкола лінією; окреслювати. У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім'ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (з наук. літ.). 2. кого, що. Словник української мови у 20 томах
- обрисовувати — ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн. Словник синонімів української мови