1. Словник української мови у 20 томах

обрисовувати

ОБРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИСУВА́ТИ, ую, уєш, док.

1. що. Обводити довкола лінією; окреслювати.

У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім'ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (з наук. літ.).

2. кого, що. Виразно виділяти на фоні чого-небудь.

Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло, майже музикальною лінією виписувала точений носик (І. Волошин).

3. кого, що, перен. Давати характеристику кому-, чому-небудь; змальовувати, описувати.

Пісня сама доволі виразно показує його вдачу і поступки, обрисовує нам наглядно його положення (І. Франко);

Свирид Яковлевич все повніше і повніше в розмовах обрисовував образ свого товариша (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрисовувати — обрисо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрисовувати — -ую, -уєш, недок., обрисувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Обводити довкола лінією; окреслювати. 2》 Чітко вирізняти на тлі чого-небудь. 3》 перен. Давати характеристику кому-, чому-небудь; змальовувати, описувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрисовувати — ОБРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИСУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Обводити довкола лінією; окреслювати. У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім’ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (Курс мат. анал., II, 1956, 99). Словник української мови в 11 томах
  4. обрисовувати — ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн. Словник синонімів української мови