обрубкуватий
ОБРУ́БКУВАТИЙ, а, е. Схожий на обрубок; короткий.
Старий Саливон.. плескав товстою долонею з обрубкуватими пальцями по плечу сина (Руд., Вітер.., 1958, 89).
Словник української мови (СУМ-11)ОБРУ́БКУВАТИЙ, а, е. Схожий на обрубок; короткий.
Старий Саливон.. плескав товстою долонею з обрубкуватими пальцями по плечу сина (Руд., Вітер.., 1958, 89).
Словник української мови (СУМ-11)