обрублений
ОБРУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обруби́ти.
Ой у полі криниченька обрубленая (Чуб., III, 1872, 149).
Словник української мови (СУМ-11)ОБРУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обруби́ти.
Ой у полі криниченька обрубленая (Чуб., III, 1872, 149).
Словник української мови (СУМ-11)