обрублювати

ОБРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. обру́блять; док., перех.

1. крав. Підшивати кінці тканини, утворюючи рубець.

Обрублювати сорочку.

2. Ставити зруб (у колодязі, шахті і т. ін.).

Як повадилась дівчина Рано по воду ходити.. — Ходи, дівчино.. Мій тебе батенько любить, І криниченьку обрубить (Чуб., III, 1872, 150).

Значення в інших словниках

1. обрублювати — обру́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обрублювати — -юю, -юєш, недок., обрубити, -рублю, -рубиш; мн. обрублять; док., перех. 1》 крав. Підшивати кінці тканини, утворюючи рубець. Обрублювати сорочку. 2》 Ставити зруб (у колодязі, шахті і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрублювати — ОБРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. обру́блять; док., що. 1. крав. Підшивати кінці тканини, утворюючи рубець. Обрублювати сорочку. 2. Ставити зруб (у колодязі, шахті і т. ін.). Як повадилась дівчина Рано по воду ходити ..  Словник української мови у 20 томах
4. обрублювати — ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника)...  Словник синонімів української мови