1. Словник української мови в 11 томах

обрублений

ОБРУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обруби́ти.

Ой у полі криниченька обрубленая (Чуб., III, 1872, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрублений — обру́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обрублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрублений — ОБРУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обруби́ти. Шоу переконливо продемонструвало одне – чим далі, тим складніше буде триматися за вже обрублені кінці, експлуатувати ностальгію та викликати заклинаннями хоч які тіні минулого... Словник української мови у 20 томах