обрублений
обру́блений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обрубити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрублений — обру́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обрублений — ОБРУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обруби́ти. Ой у полі криниченька обрубленая (Чуб., III, 1872, 149). Словник української мови в 11 томах
- обрублений — ОБРУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обруби́ти. Шоу переконливо продемонструвало одне – чим далі, тим складніше буде триматися за вже обрублені кінці, експлуатувати ностальгію та викликати заклинаннями хоч які тіні минулого... Словник української мови у 20 томах