обрубуватися

ОБРУ́БУВАТИСЯ¹, ується, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Відокремлюватися, відпадати при ударі (про шар, шматок чого-небудь).

2. тільки недок. Пас. до обру́бувати.

ОБРУ́БУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., заст. Ставити з усіх боків засіки; споруджувати огорожу з колод.

Кругом обрубались [гайдамаки] лісом (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. обрубуватися — обру́буватися 1 дієслово недоконаного виду відокремлюватися обру́буватися 2 дієслово недоконаного виду ставити огорожу з колод рідко  Орфографічний словник української мови
2. обрубуватися — I -ується, недок., обрубатися, -ається, док. 1》 Відокремлюватися, відпадати внаслідок удару (про шар, шматок чого-небудь). 2》 тільки недок. Пас. до обрубувати. II -уюся, -уєшся, недок., обрубатися, -аюся, -аєшся, док., заст. Ставити з усіх боків засіки; споруджувати огорожу з колод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрубуватися — ОБРУ́БУВАТИСЯ¹, ується, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́ється, док. 1. Відокремлюватися, відпадати при ударі (про шар, шматок чого-небудь). 2. тільки недок. Пас. до обру́бувати. ОБРУ́БУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., заст.  Словник української мови у 20 томах