обрубуватися
ОБРУ́БУВАТИСЯ¹, ується, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́ється, док.
1. Відокремлюватися, відпадати при ударі (про шар, шматок чого-небудь).
2. тільки недок. Пас. до обру́бувати.
ОБРУ́БУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., заст. Ставити з усіх боків засіки; споруджувати огорожу з колод.
Кругом обрубались [гайдамаки] лісом (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрубуватися — обру́буватися 1 дієслово недоконаного виду відокремлюватися обру́буватися 2 дієслово недоконаного виду ставити огорожу з колод рідко Орфографічний словник української мови
- обрубуватися — I -ується, недок., обрубатися, -ається, док. 1》 Відокремлюватися, відпадати внаслідок удару (про шар, шматок чого-небудь). 2》 тільки недок. Пас. до обрубувати. II -уюся, -уєшся, недок., обрубатися, -аюся, -аєшся, док., заст. Ставити з усіх боків засіки; споруджувати огорожу з колод. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрубуватися — ОБРУ́БУВАТИСЯ¹, ується, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́ється, док. 1. Відокремлюватися, відпадати при ударі (про шар, шматок чого-небудь). 2. тільки недок. Пас. до обру́бувати. ОБРУ́БУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ОБРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., заст. Словник української мови у 20 томах