обрус
О́БРУ́С, а, ч., діал. Скатерть.
Біліють обруси стягою, Гра скло веселкою на них, Столи аж гнуться під вагою Потрав розкішних, дорогих (Стар., Вибр., 1959, 40);
Стіл накритий білим обрусом (Козл., Ю. Крук, 1957, 220).
Словник української мови (СУМ-11)