обрусок
ОБРУСО́К, ска́, ч., діал. Зменш. до о́бру́с.
За накритою білим грубополотним обруском скринею родичі і сусіди випили по чарці, закусили (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 166);
Вона поставила.. посеред кімнати стіл, накрила його.. білим обруском (М. Ол., Леся, 1960, 148).
Словник української мови (СУМ-11)