обрядовий

ОБРЯДО́ВИЙ, а, е. Стос. до обряду, встановлений обрядом.

Замість куті був якийсь особливий пудинг (либонь теж обрядовий), обложений букетами фіалок (Л. Укр.. V, 1956, 385);

Кожне народне свято, окрім зовнішніх, обрядових ознак, має ще свою глибинну наснагу (Літ. Укр., 30.IV 1964, 1);

// Виконуваний під час відправлення обряду.

Обрядова пісня.

Значення в інших словниках

1. обрядовий — (який пов'язаний з обрядом) ритуальний, (в релігійному служінні) сакраментальний, сакральний.  Словник синонімів Полюги
2. обрядовий — обрядо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. обрядовий — -а, -е. Стос. до обряду, встановлений обрядом. || Виконуваний під час відправлення обряду. Обрядова пісня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обрядовий — ОБРЯДО́ВИЙ, а, е. Стос. до обряду, встановлений обрядом. Замість куті був якийсь особливий пудинг (либонь теж обрядовий), обложений букетами фіалок (Леся Українка); Кожне народне свято, окрім зовнішніх, обрядових ознак...  Словник української мови у 20 томах
5. обрядовий — ОБРЯДО́ВИЙ (пов'язаний з обрядом), РИТУА́ЛЬНИЙ, ОБРЯ́ДНИЙ рідше; САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ, САКРА́ЛЬНИЙ книжн. (перев. про релігійний обряд). Обрядовий весільний хліб — коровай; Пишна декорація ритуальної дії зачаровує лише бідних, темних людей.. Пихливе панство не звертає на неї уваги (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови