обрядовість

ОБРЯДО́ВІСТЬ, вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів.

Батько сам молився довго й голосно, а часто висміював у своїх анекдотах попів і обрядовість (Думки про театр, 1955, 29);

Радянська святковість і обрядовість не тільки прикрашає побут трудящих, а й служить важливим засобом комуністичного виховання (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 17).

Значення в інших словниках

1. обрядовість — обрядо́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обрядовість — [обр'адов'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. обрядовість — -вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обрядовість — ОБРЯДО́ВІСТЬ, вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів. Зміст обрядовості визначається суспільними відносинами (з наук. літ.); З давніх-давен у життя людей міцно увійшла сімейно-побутова обрядовість (з газ.).  Словник української мови у 20 томах