обряжати —
обряжа́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
обряжати —
див. обряджати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обряжати —
ОБРЯЖА́ТИ див. обряджа́ти.
Словник української мови у 20 томах
обряжати —
ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
обряжати —
Обряжа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка