обсмоктаний

ОБСМО́КТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обсмокта́ти.

Із столу обов’язково що-небудь падало: або ложка.., або обсмоктана куряча кісточка (Тют., Вир, 1964, 215);

*Образно. — Тисячі років збирало болото вершки чорнозему.. А ми на .. обсмоктаних горбах рослину мучимо (Вол., Дні.., 1958, 67).

2. у знач. прикм., перен., розм. Виснажений, змарнілий; захирілий.

Довга обсмоктана людина ходила по кабінету і щось говорила (Ле, Міжгір’я, 1953, 150);

Він скидає шапку, розстібає кожушок. Худе, обсмоктане обличчя і неспокійні очі (Хижняк, Тамара, 1959, 138).

Значення в інших словниках

1. обсмоктаний — обсмо́ктаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обсмоктаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обсмоктати. 2》 у знач. прикм., перен., розм.Виснажений, змарнілий; захирілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсмоктаний — ОБСМО́КТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обсмокта́ти; // у знач. прикм. Із столу обов'язково що-небудь падало: або ложка.., або обсмоктана куряча кісточка (Григорій Тютюнник); * Образно. – Тисячі років збирало болото вершки чорнозему .. А ми на ..  Словник української мови у 20 томах
4. обсмоктаний — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови