обстоювання

ОБСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обсто́ювати.

Активний порадник, наполегливий у обстоюванні своєї думки й ініціативний інженер-дослідник — таким він особливо подобався Мухтарову (Ле, Міжгір’я, 1953, 145).

Значення в інших словниках

1. обстоювання — обсто́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обстоювання — -я, с. Дія за знач. обстоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обстоювання — ОБСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обсто́ювати. Активний порадник, наполегливий у обстоюванні своєї думки й ініціативний інженер-дослідник – таким він особливо подобався Мухтарову (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах