обстрижчини
ОБСТРИ́ЖЧИНИ, чин, мн. Обряд першої стрижки дитини, якій минув рік.
Постригли маленьку Валю.. Зібралися на обстрижчини трактористи й пастухи, ковалі й теслі, шофери й доярки, та все танцюристі, та все співучі та балакучі (Рад. Укр., 9.III 1964, 2).
Словник української мови (СУМ-11)