обструганий
ОБСТРУ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обструга́ти.
Пахло обструганою сосною (Григ., Вибр., 1959, 328);
З двійчатих, не обструганих як слід, Уклеєних об’явами воріт Півні крильми червоними махають (Вирган, В розп. літа, 1959, 124).
Словник української мови (СУМ-11)