обструкція

ОБСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін.

— Я протестую проти присутності на засіданні озброєних і невідомих нам солдатів,.. вони ображають оратора, улаштовують обструкцію (Головко, II, 1957, 545);

В журналі відчувалась легковажна тенденція до скандалів, як йому здавалось, бажання вчинити комусь обструкцію (Кол., Терен.., 1959, 292).

Значення в інших словниках

1. обструкція — обстру́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обструкція — [оубструкц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. обструкція — -ї, ж. 1》 Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін.; різновид протесту. 2》 мед. Перешкода, закриття, утруднення, закупорка, утруднення прохідності, непрохідність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обструкція — Перешкода, спротив  Словник чужослів Павло Штепа
5. обструкція — ОБСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін. – Я протестую проти присутності на засіданні озброєних і невідомих нам солдатів, .. вони ображають оратора, улаштовують обструкцію (А.  Словник української мови у 20 томах
6. обструкція — обстру́кція мед. запор (ст)||закреп  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. обструкція — обстру́кція (лат. obstructio – перешкода, від obstruo – завалюю, нагромаджую) демонстративна дія, що застосовується з метою зриву якихось заходів, пропозицій тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. обструкція — Обстру́кція, -ції, -цією; -кції, -кцій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. обструкція — рос. обструкция дії, спрямовані на зрив або перешкоду проведення певних акцій, здійснення планів, програм.  Eкономічна енциклопедія