обструкція
ОБСТРУ́КЦІЯ, ї, ж.
Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін.
– Я протестую проти присутності на засіданні озброєних і невідомих нам солдатів, .. вони ображають оратора, улаштовують обструкцію (А. Головко);
В журналі відчувалась легковажна тенденція до скандалів, як йому здавалось, бажання вчинити комусь обструкцію (П. Колесник);
Ці школярі можуть мені таку обструкцію влаштувати! (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)