обсушуватися
ОБСУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, док.
1. Обсушувати себе, свій одяг.
Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Кв.-Осн., II, 1956, 80);
Люди обігрілися в землянках, обсушилися, спочили (Кач., Вибр., 1953, 375);
*Образно. Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу, і знову лізуть на нього важкі, розтріпані хмари (Коцюб., II, 1955, 69).
2. тільки недок. Пас. до обсу́шувати.
Словник української мови (СУМ-11)