обсушуватися
ОБСУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, док.
1. Обсушувати себе, свій одяг.
Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко);
Люди обігрілися в землянках, обсушилися, спочили (Я. Качура);
* Образно. Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу, і знову лізуть на нього важкі, розтріпані хмари (М. Коцюбинський).
2. тільки недок. Пас. до обсу́шувати.
Словник української мови (СУМ-20)