обтерпіти
ОБТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. обте́рплять; док., перех., розм., рідко. Терплячи, зносячи, звикати до чого-небудь; витерпіти, перетерпіти.
Швидко все обтерпіла Катерина, і почалось життя на новому місці, при новій оселі (Коп., Вибр., 1948, 191).
Словник української мови (СУМ-11)