обтерпіти
ОБТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. обте́рплять; док., що, розм., рідко.
Терплячи, зносячи, звикнути до чого-небудь; витерпіти, перетерпіти.
Швидко все обтерпіла Катерина, і почалось життя на новому місці, при новій оселі (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)