Словник української мови в 11 томах

обтерти

ОБТЕ́РТИ див. обтира́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обтерти — обте́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обтерти — див. обтирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтерти — ОБТЕ́РТИ див. обтира́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. обтерти — обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) (гіркі́ (гаря́чі)) сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість.  Фразеологічний словник української мови
  5. обтерти — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.  Словник синонімів української мови
  6. обтерти — Обте́рти, див. обтира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обтерти — Обте́рти, -ся см. обтирати, -ся.  Словник української мови Грінченка