обторочувати
ОБТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. Те саме, що оторо́чувати.
Солонько дереться вище по стовпу, і його сердиті гаки скрегочуть по сосні, обторочуючи її рваними ранами (Гуц., Скупана.., 1965, 201).
Словник української мови (СУМ-11)