обторочувати

ОБТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що.

Те саме, що оторо́чувати.

* Образно. Солонько дереться вище по стовпу, і його сердиті гаки скрегочуть по сосні, обторочуючи її рваними ранами (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. обторочувати — обторо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обторочувати — -ую, -уєш, недок., обторочити, -рочу, -рочиш, док., перех. Те саме, що оторочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обторочувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
4. обторочувати — ОБТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. Те саме, що оторо́чувати. Солонько дереться вище по стовпу, і його сердиті гаки скрегочуть по сосні, обторочуючи її рваними ранами (Гуц., Скупана.., 1965, 201).  Словник української мови в 11 томах