обточений

ОБТО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обточи́ти.

А вранці глянули навстріч Веселих сім десятків лиць Та, з гільз обточені за ніч, – Гармати схрещені – з петлиць (М. Гірник);

Дівчина сіла на великому, обточеному водою камені (О. Десняк);

// у знач. прикм.

Шестерня виблискує обточеними боками (Д. Ткач);

Нехай приставляють до горла обточені вістря, мов жала, Сірко ще почує, як стогнуть чорти по козацькій душі (А. Малишко);

* У порівн. [Коваль:] Що, буланий, чи чуєш ти далеку дорогу? Ач, як викохався, мов обточений! (М. Кропивницький).

2. у знач. прикм., перен. Який відзначається досконалістю, витонченістю; вишуканий.

– Як благочинний, я скажу промову великому князеві, блисну красномовністю .. Треба добрати періоди довгенькі, закруглені, обточені (І. Нечуй-Левицький);

Коротенький уривок пісні бринить мені поемою обточеною, закінченою (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. обточений — обто́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обточений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обточити. 2》 у знач. прикм., перен.Який відзначається досконалістю, витонченістю; вишуканий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обточений — ВИ́ШУКАНИЙ (про слова, фрази, стиль і т.ін. — який відзначається досконалістю), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ОБТО́ЧЕНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. На обличчі (Вільсона) — грайлива усмішка, на тонких устах — вишукана мова (П.  Словник синонімів української мови
4. обточений — Обто́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обточений — ОБТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обточи́ти. Шестерня виблискує обточеними боками (Ткач, Арена, 1960, 233); Дівчина сіла на великому, обточеному водою камені (Десняк, II, 1955, 410); Нехай приставляють до горла обточені вістря, мов жала...  Словник української мови в 11 томах