обточений
обто́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обточити.
2》 у знач. прикм., перен.Який відзначається досконалістю, витонченістю; вишуканий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобто́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обточити.
2》 у знач. прикм., перен.Який відзначається досконалістю, витонченістю; вишуканий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови