обтрушений

ОБТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. час. до обтруси́ти.

Висушену м’яту перетрушують вилами або граблями. Під час цього перетрушування листя відпадає від стебел. Обтрушене листя збирають в тюки чи мішки (Ол. та ефір. культ., 1956, 301);

*Образно. На ріллі застигли: Шматок павутини І жовтий, обтрушений осінню, лист (Гойда, Сонце.., 1951, 20);

— Часом ідеш селом і одразу бачиш, котра баба сьогодні хліб пече. Діти мукою обтрушені, сама в сажі (Кучер, Трудна любов, 1960, 563).

Значення в інших словниках

1. обтрушений — обтру́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обтрушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтрусити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтрушений — ОБТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обтруси́ти. – Часом ідеш селом і одразу бачиш, котра баба сьогодні хліб пече. Діти мукою обтрушені, сама в сажі (В. Кучер); // у знач. прикм. Висушену м'яту перетрушують вилами або граблями.  Словник української мови у 20 томах
4. обтрушений — Обтру́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)