обтюратор

ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец.

1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу.

2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення.

Значення в інших словниках

1. обтюратор — обтюра́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обтюратор — -а, ч., спец. 1》 Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів крізь замок під час пострілу. 2》 Затвор, який періодично перекриває світловий потік в момент зміни кадру у кінопроекторах...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтюратор — Засувка  Словник чужослів Павло Штепа
4. обтюратор — ОБТЮРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу. 2. Затвор, який періодично перекриває світловий потік в апаратах різного призначення.  Словник української мови у 20 томах
5. обтюратор — обтюра́тор (франц. obturateur, від лат. obturo – закупорюю) 1. Пристрій у затворах гармат роздільного заряджання для усунення прориву порохових газів під час пострілу. 2. Затвор у кінознімальних апаратах, що періодично перекриває світловий потік.  Словник іншомовних слів Мельничука