ОБТЯ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обтя́жливий.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
обтяжливість —
обтя́жливість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
обтяжливість —
[обт’ажлиев'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
обтяжливість —
-вості, ж. Властивість за знач. обтяжливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обтяжливість —
ОБТЯ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обтя́жливий. Звичне, відоме йому марне тіло було й далі з ним, але позбулося набридливої земної обтяжливості, ставало легким, дужим (П.
Словник української мови у 20 томах