обтяжний
ОБТЯЖНИ́Й¹, а́, е́, спец. Признач. для обтягання (у 1 знач.).
Обтяжна машина.
ОБТЯЖНИ́Й², а́, е́, розм., рідко. Те саме, що обтя́жливий.
Не даром вперш тоді зраділа Невільна наша сторона, Бо ти [М. Заньковецька] усім одкрила очі, Що хмари ті — одна мана, Що творчий дух не замороче Ніяка справа обтяжна (Мирний, V, 1955, 300).
Обтяжно нар. = Обтяж.
Словник української мови (СУМ-11)