обтяжний

ВАЖКИ́Й (про соціально-економічні фактори, обов'язки, турботи тощо — який надто обтяжує когось), ТЯЖКИ́Й, ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, ОБТЯЖНИ́Й рідше, СУТУ́ЖНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ підсил., НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ підсил. Народ мусив платити панам важкі податки (І. Нечуй-Левицький); Змальовано в цій творчості невимовно тяжкі умови життя трудящих України (М. Рильський); Роль домашньої господарки для Олімпіади Никанорівни була обтяжливою (Ю. Збанацький); Творчий дух не замороче Ніяка справа обтяжна (Панас Мирний); Батько наш.. не знав ні осоружної канцелярщини, ні сутужної залежності урядової (Олена Пчілка).

Значення в інших словниках

1. обтяжний — обтяжни́й 1 прикметник для обтягання обтяжни́й 2 прикметник обтяжливий рідко  Орфографічний словник української мови
2. обтяжний — I -а, -е, спец. Признач. для обтягання (у 1 знач.). Обтяжна машина. II -а, -е, розм., рідко. Те саме, що обтяжливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтяжний — ОБТЯЖНИ́Й¹, а́, е́, спец. Признач. для обтягання. Обтяжна машина. ОБТЯЖНИ́Й², а́, е́, розм., рідко. Те саме, що обтя́жливий. Не даром вперш тоді зраділа Невільна наша сторона, Бо ти [М.  Словник української мови у 20 томах
4. обтяжний — ОБТЯЖНИ́Й¹, а́, е́, спец. Признач. для обтягання (у 1 знач.). Обтяжна машина. ОБТЯЖНИ́Й², а́, е́, розм., рідко. Те саме, що обтя́жливий. Не даром вперш тоді зраділа Невільна наша сторона, Бо ти [М.  Словник української мови в 11 томах
5. обтяжний — Обтяжний, -а, -е Тяжелый, довольно тяжелый. Вх. Уг. 225.  Словник української мови Грінченка