обхлюпаний

ОБХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обхлю́пати.

Всі вже мокрі, обхлюпані з ніг до голови (Гончар, Новели, 1954, 56);

*Образно. Давня легенда, старовинна, як світ білий, легенда, горами піднебесними народжена, сонцем південним обігріта, кришталево чистою водою морською обхлюпана… (Вишня, І, 1956, 171).

Значення в інших словниках

1. обхлюпаний — обхлю́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обхлюпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обхлюпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обхлюпаний — ОБХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обхлю́пати. Всі вже мокрі, обхлюпані з ніг до голови (О. Гончар); * Образно. Давня легенда, старовинна, як світ білий, легенда, горами піднебесними народжена, сонцем південним обігріта, кришталево чистою водою морською обхлюпана... (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах