обхлюпувати
ОБХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. Хлюпати на кого-, що-небудь з усіх боків чимось; оббризкувати.
— Курчата пасла? — Квочки водою обхлюпувала, щоб не квоктали… (Вишня, І, 1956, 317);
Половчиха.. підійшла до самої води, хвиля обхлюпала її до колін (Ю. Янов., І, 1954, 267);
*Образно. — Мамо, мамо! — Доччин голос наче теплом обхлюпує жорстке серце матері (Речм., Весн. грози, 1961, 108).
Словник української мови (СУМ-11)