обходчик
ОБХО́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що обхі́дник.
Обходчик пройшов свою дільницю, постукуючи молотком по костилях (Перв., Атака.., 1946, 37);
Іде все далі, далі й далі старий обходчик путьовий (Сос., Близька далина, 1960, 88).
Словник української мови (СУМ-11)