обчислювати

ОБЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка.

1. Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати.

Професор орієнтувався у списі своїх учеників та обчислював, кого кілько разів питав (Мак., Вибр., 1954, 51);

— Як стратег, обчислюю підпорні пункти, щоб міцніше закріпити стан своїх позицій (Кач., II, 1958, 49);

По батькові мала [Клавда].. кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Вільде, Сестри.., 1958, 453);

Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові, просила його обчислити, скільки ті видання будуть коштувати (У. Укр., V, 1956, 353).

2. розм., рідко. Те саме, що обмірко́вувати.

Тільки він отак помислив, лихо все своє обчислив, Як побачив тую ж мить — Біля нього цар стоїть (Перв., Казка.., 1958, 44).

Значення в інших словниках

1. обчислювати — обчи́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обчислювати — див. ОБРАХОВУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. обчислювати — [обчис'л'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. обчислювати — -юю, -юєш і обчисляти, -яю, -яєш, недок., обчислити, -лю, -лиш, док., перех. і без додатка. 1》 Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати. 2》 розм., рідко. Те саме, що обмірковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обчислювати — ОБЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод. 1. Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати.  Словник української мови у 20 томах
6. обчислювати — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови