обчислювати
ОБЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод.
1. Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати.
Професор орієнтувався у списі своїх учеників та обчислював, кого кілько разів питав (О. Маковей);
– Як стратег, обчислюю підпорні пункти, щоб міцніше закріпити стан своїх позицій (Я. Качура);
По батькові мала [Клавда] .. кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде);
Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові, просила його обчислити, скільки ті видання будуть коштувати (Леся Українка).
2. розм., рідко. Те саме, що обмірко́вувати.
Тільки він отак помислив, лихо все своє обчислив, Як побачив тую ж мить – Біля нього цар стоїть (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)