обчислювати
ОБЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод.
1. Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати.
Професор орієнтувався у списі своїх учеників та обчислював, кого кілько разів питав (О. Маковей);
– Як стратег, обчислюю підпорні пункти, щоб міцніше закріпити стан своїх позицій (Я. Качура);
По батькові мала [Клавда] .. кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде);
Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові, просила його обчислити, скільки ті видання будуть коштувати (Леся Українка).
2. розм., рідко. Те саме, що обмірко́вувати.
Тільки він отак помислив, лихо все своє обчислив, Як побачив тую ж мить – Біля нього цар стоїть (Л. Первомайський).
Значення в інших словниках
- обчислювати — обчи́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обчислювати — див. ОБРАХОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- обчислювати — [обчис'л'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- обчислювати — -юю, -юєш і обчисляти, -яю, -яєш, недок., обчислити, -лю, -лиш, док., перех. і без додатка. 1》 Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати. 2》 розм., рідко. Те саме, що обмірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обчислювати — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- обчислювати — ОБЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка. 1. Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати. Словник української мови в 11 томах