обчислювати

ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ розм., ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗВАЖА́ТИ розм., МУДРУВА́ТИ розм., ОБЧИ́СЛЮВАТИ розм. рідше; ДОДУ́МУВАТИ, ДОМІРКО́ВУВАТИ розм., ДОМИ́СЛЮВАТИ розм. (остаточно, до кінця); ВИВА́ЖУВАТИ, ЗВА́ЖУВАТИ (даючи оцінку фактам, деталям і т. ін.); ПЕРЕЖО́ВУВАТИ розм. (знову, багато разів обдумувати). — Док.: обду́мати, проду́мати, обміркува́ти, поміркува́ти, розміркува́ти, обми́слити, обмізкува́ти, розду́мати, розсуди́ти, примі́ритися, приці́литися, розва́жити, помудрува́ти, обчи́слити, обревізува́ти рідше доду́мати, доміркува́ти, доми́слити, ви́важити, зва́жити, пережува́ти. Одна потіха, що, гуляючи, обдумую дещо, а в негоду кілком сиджу за столом (М. Коцюбинський); Василь Іванович, напевно, все вже продумав з погляду стратегії (А. Головко); А Цітерея тим часом новий обмірковує задум (М. Зеров); Цар слова її (цариці) обмислив, В думці все як слід обчислив, І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу (Марко Вовчок); Навмисне замкнув (двері Федір) зсередини, аби побути на самоті, обмізкувати все (Є. Куртяк); Помирившись з Яковом, вона тепер роздумує, як би то помирить його ще з свекром (Панас Мирний); Спершу треба розсудити, а тоді робити (прислів'я); — Там (на шахті) уже кілька комісій побувало, все приміряються, як ліпше загнуздати пливуна, — неохоче пояснював Остап (М. Ю. Тарновський); — Довго я мудрував, де б мені.. достати той пачпорт (паспорт) (О. Бодянський); Меккінець подумав трохи і закінчив: — Я сказав усе. За тобою слово. Можеш його зараз мені не говорити, а добре доміркувати (О. Досвітній); Не зразу я домислив, сивий, Як це забуть — моє, твоє... А бачу нині: тут кує Рільник життя своє щасливе (М. Рильський); Він думав усю дорогу, виважував, пригадував (Ю. Мушкетик); Ревно стежила вона (Евеліна) за Бальзаком. Вивчала кожний крок, зважувала кожний вислів (Н. Рибак); Саїд знов спинився й довго пережовував сказане (І. Ле). — Пор. 1. ду́мати.

ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. приблизно); ПІДСУМО́ВУВАТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПІДБИВА́ТИ, РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (перев. із сл. підсумок, рахунок, баланс — підраховувати загальну суму). — Док.: підрахува́ти, обчи́слити, обрахува́ти, облічи́ти, ви́рахувати, ви́лічити, полічи́ти, прики́нути, підсумува́ти, підвести́, підби́ти, розчи́слити. Рівними кроками, напівголоса підраховуючи, пройшов (Кобзар) уздовж і впоперек низину, що прилягала до городів (С. Журахович); І знову Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами (П. Автомонов); По батькові мала (Клавда) кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде); Він.. обраховує цю силу, щоб інші люди, його товариші, примусили її працювати в машинах, горіти в електричних лампах (М. Трублаїні); Ти не здивуєш, згадавши, що кількості первісних тілець Не облічити (переклад М. Зерова); Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (О. Донченко); Вилічував (Павло) усе до копійки, кому скільки належить внести до складчини (В. Кучер); Довго прикидає (Григір) в умі, скільки-то воно буде коштувати отой ліс на конюшню (Григорій Тютюнник); Часто після заводського гудка вся бригада збиралася у червоному кутку, щоб коротенько підсумувати зроблене за день (П. Кочура); Завершився особливо напружений у житті університету час: приймальна комісія підвела підсумки (Ю. Мартич); — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося. — Баланс підбивали (В. Кучер); Я ж тії гроші розумом розчислю (Словник Б. Грінченка).

РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ) (у техніці, математиці). — Док.: розрахува́ти, обрахува́ти, розлічи́ти, розчи́слити, обчи́слити. Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (А. Головко); Андрія жерла нетерплячка. Він раз у раз бігав на руїни, щось обмірковував, прикладав, обраховував (М. Коцюбинський); Поки розлічили гроші, то ви вже й побігли (Словник Б. Грінченка); Один англійський король звелів наробити однакових каганців, розчислити, скільки їх може згоріти в добу (М. Коцюбинський); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами, апаратами, що стояли в різних положеннях (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчислювати — обчи́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обчислювати — див. ОБРАХОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. обчислювати — [обчис'л'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. обчислювати — -юю, -юєш і обчисляти, -яю, -яєш, недок., обчислити, -лю, -лиш, док., перех. і без додатка. 1》 Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати. 2》 розм., рідко. Те саме, що обмірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обчислювати — ОБЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод. 1. Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати. Словник української мови у 20 томах
  6. обчислювати — ОБЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка. 1. Діями над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь; підраховувати. Словник української мови в 11 томах