обшарпанець

ОБША́РПАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обірванець.

[Леон:] І хіба ви не чули про того бога, що сам нахилив голову, коли ватага голодних обшарпанців наважилася захопити діамант з його корони? (Мам., Тв., 1962, 105);

// зневажл. Бідна, незаможна людина.

[Микита:] Так, отже, кажу: хоч би я мав і душу свою занапастить, а не попущу, щоб.. надо мною узяв верх отой обшарпанець, голодранець! (Кроп., І, 1958, 77);

Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: — Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій — начальник (Сенч., Опов., 1959, 156).

Значення в інших словниках

1. обшарпанець — обша́рпанець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. обшарпанець — Обідранець, обірванець, ГОЛОДРАНЕЦЬ, халамидник, шарпак.  Словник синонімів Караванського
3. обшарпанець — див. бідний; драний  Словник синонімів Вусика
4. обшарпанець — -нця, ч., розм. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обірванець. || зневажл. Бідна, незаможна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обшарпанець — ОБША́РПАНЕЦЬ, нця, ч., розм. 1. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обірванець. [Леон:] І хіба ви не чули про того бога, що сам нахилив голову, коли ватага голодних обшарпанців наважилася захопити діамант з його корони? (Я. Мамонтов).  Словник української мови у 20 томах
6. обшарпанець — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл.  Словник синонімів української мови
7. обшарпанець — Обша́рпанець, -нця; -панці, -нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. обшарпанець — Обшарпанець, -нця м. Оборванецъ.  Словник української мови Грінченка